На жаль, нещасні випадки трапляються по всій земній кулі, і в бурю, і в штиль, незважаючи на вік, посади та досвід роботи. Не всі історії закінчуються трагічно, моряків знаходять і рятують, і тут важливу роль відіграє час.
Сім’ю моряка насамперед цікавить які дії були здійснені і здійснюються для пошуку зниклого, а також отримання офіційних документів щодо працевлаштування моряка та розслідування факту зникнення з судна.
У ці нелегкі хвилини майже завжди рідні стикаються з певною «стіною відчуження». Повідомивши про сам факт трагедії, представники судновласника або крюїнгової компанії часто залишають сім’ю моряка віч-на-віч з бідою. Виходить досить цинічна картина, організацію працівник цікавить лише під час виконання своїх обов’язків. Сім’ї, які втратили рідну людину, найчастіше — єдиного годувальника, перебувають на межі божевілля від невідомості і мають право розраховувати на людське ставлення, не кажучи вже про психологічну підтримку. Вони мають право отримувати актуальну інформацію про те, де, коли та за яких умов їхній родич зник, а також які заходи та ким вживаються для його пошуку як на борту судна, так і в районі його передбачуваного зникнення.
Що робити близьким у випадках зникнення моряка?
При зникненні з борту судна необхідно вимагати від судновласника (теоретично в цьому вам повинен максимально сприяти крюїнг) повний звіт про розслідування нещасного випадку, звіт берегової влади про проведені пошукові роботи, а також трудовий контракт та колективний договір, які можуть передбачати матеріальні компенсації сім’ї, якщо моряка не вдасться знайти.
Звернення до департаменту консульської служби МЗС України допоможе організувати пошуки у прибережних зонах, якщо моряки мали шанси самому, або за допомогою плавзасобів дістатися берега. Гаряча лінія МЗС (у разі кризових ситуацій з громадянами України за кордоном) +38 (044) 238-15-88, електронна пошта: cons_or@mfa.gov.ua.
Кожна дипломатична (консульська) установа України за кордоном має визначені телефони «гарячих ліній» для зв’язку з установою у випадку виникнення загрози життю і здоров’ю громадян України, які перебувають у межах її відповідальності. Якщо моряк зник у територіальних водах будь-якої країни з метою поширення інформації має сенс звернутися до Посольства (консульства) України в цій країні, місцевих благодійних чи волонтерських організацій, морських міжнародних форумів в мережі Інтернет.
До звернень в офіційні органи та установи обов’язково необхідно додати:
— Копію паспорта заявника та зниклого;
— Документи, які підтверджують родинні відносини;
— Сповіщення або документи, які засвідчують факт зникнення особи;
— Назва та IMO номер судна, на якому працював моряк. Контакти представників крюінгу, судновласника або оператора судна;
— Детальні відомості про зниклу особу. Зокрема, паспортні дані, опис зовнішності з особливими прикметами (наприклад — наявність татуювань та шрамів) та інші відомості, що можуть допомогти у пошуках (коли виходив на зв’язок, номер мобільного телефона, якісне фото тощо).
Чи мають право на компенсацію сім’ї зниклих моряків?
Якщо моряки зникли з судна і не було встановлено факту самогубства, деякі контракти передбачають виплати безпосередньо у зв’язку з фактом зникнення безвісти.
Проте більшість — лише через смерть моряка. Підставою може бути рішення суду про визнання зниклого моряка померлим після звернення найближчих родичів моряка до суду за місцем їхнього проживання. Відповідно до чинного законодавства України, родичі мають право подати таку заяву через шість місяців з моменту нещасного випадку.
Колективні угоди, в основному, містять положення про те, що виплата компенсації (страховки) за смерть моряка провадиться конкретному бенефіціару (“next of kin”), призначеному моряком перед відходом у рейс. Сума передбачається трудовим договором та колективною угодою.
Для додаткових консультацій звертайтесь до БО «Асоль»: +38 (063) 191-22-32